Сологуб Олександра,
старший викладач кафедри природничо-математичних дисциплін
і технологій Хмельницького ОІППО,
доктор філософії
Підготовка вчителів до використання інструментів формувального оцінювання учнів базової школи в умовах навчання онлайн
У статті описано шляхи використання вчителями інструментів формувального оцінювання засобами онлайн-сервісів в умовах освітніх реформ у базовій школі. Запропоновано моделі використання педагогічними працівниками інструментів формувального оцінювання, презентовано навчальні відеоматеріали щодо методики їх використання, розміщені на авторському каналі YouTube.
Ключові слова: Нова українська школа, базова школа, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, інструменти формувального оцінювання, онлайн-сервіси.
The purpose of the article is to prepare and generalize educational and methodological support for the use of formative assessment tools in a basic school using online services. The materials are summarized and presented in one of the playlists of the YouTube author's channel.
Key words. New Ukrainian school, basic school, teacher training, formative assessment tools, online services.
В умовах реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» актуальним є супровід учителів щодо впровадження Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898 [7]. У 2021/2022 н.р. вперше за новим стандартом почалось навчання у п’ятих класах закладів загальної середньої освіти, що є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня. Постає необхідність у навчально-методичному супроводі педагогічних працівників - вчителів, тренерів, координаторів проєкту за освітніми галузями щодо використання інструментів формувального оцінювання. Цифровізація освіти вимагає розроблення методики використання онлайн-інструментів для проведення зазначеного виду оцінювання [9, с.248].
Проблема формувального оцінювання в освіті висвітлена в роботах зарубіжних вчених (P. Black, M. Heritage, James H. McMillan, P. Perrenoud, D. Wiliam), у вітчизняній науці цим питанням опікуються О. Барна, В. Вембер, Н. Дементієвська, О. Локшина, Н. Морзе та ін. Метою даного оцінювання є покращити освітній процес, відслідковувати особистісне зростання учнів, мотивувати та підтримувати їх для більш ефективного формування знань, умінь та ціннісних ставлень [5; 6]. James H. McMillan зазначає, що попри те, що дослідження свідчать про зв’язок формувального оцінювання з мотивацією учнів, вчителі використовують його недостатньо, вважаючи його неефективним та громіздким [2, с.12]. Ми погоджуємося з науковцями, що запровадження формувального оцінювання є нелегким процесом для більшості вчителів, адже передбачає пошук способів втілення ідей формувального оцінювання в освітній процес, докорінну перебудову власної моделі діяльності через рефлексію, переосмислення своїх стосунків з учнями [1, 2015].
У методичних рекомендаціях щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» наведено орієнтовний перелік та опис інструментів формувального оцінювання [4, c.16-20]. Охарактеризуємо їх та окреслимо ідеї, шляхи, моделі використання вчителями даних інструментів засобами онлайн-сервісів.
«Самооцінювання та взаємооцінювання». Такий інструмент допомагає учням критично оцінити власний навчальний поступ, виявити слабкі місця та вчасно зрозуміти та скоригувати свою траєкторію навчання у супроводі педагога. Оцінюючи один одного, учні розвивають навички висловлювати думку щодо роботи однокласника (однокласниці), слухати, добирати слова для коментарів, на партнерських засадах допомагати один одному покращити результати навчання. Для такої діяльності можна використати чек-листи (або контрольні списки), в яких відобразити чіткі критерії оцінювання, аби учні змогли здійснити оцінку роботи перед тим, як здавати її вчителю. Важливо не лише надавати учням готові критерії, але й пропонувати поступово долучатись до їх розробки. Для створення чек-листів варто скористатись такими ресурсами:
додаток Google для зберігання нотаток keep.google.com. Він дозволяє створити список, редагувати його разом з учнями за умови надання доступу, відмічати виконання його окремих пунктів;
платформа для створення дизайнів canva.com. Якщо чек-лист планується використовувати як зображення, презентацію чи роздатковий матеріал, можна здійснити пошук серед шаблонів за ключовим словом «checklist». Вчитель обирає шаблон, редагує його, по можливості залучаючи до цього процесу учнів, генерує покликання для перегляду та надсилає учням або розміщує у віртуальному класі чи завантажує як файл для подальшої роботи.
«Спінер ідей», «6 критичних запитань таксономії Блума», «Кинь кубик». Аналізуючи дані інструменти, можемо зазначити, що вони використовуються не лише для формувального оцінювання, але й для розвитку критичного мислення учнів. Для вправи «Спінер ідей» потрібно створити спінер із чотирьох секторів з написами «Спрогнозуй», «Підсумуй», «Поясни», «Оціни». Розкручуючи спінер, вчитель просить учнів відповісти на запитання в залежності від того, на якому секторі зупиниться стрілка. Наприклад, якщо спінер зупинився на секторі «Оціни», вчитель просить учня оцінити певні події чи явища, про які йшлося на уроці. Суть гри «Кинь кубик» полягає в тому, що вчитель, показавши 6 різнорівневих запитань Блума на розвиток критичного мислення, наприклад, «Назви», «Чому», «Поясни», «Запропонуй», «Придумай», «Поділися», об’єднує учнів у групи, вони по черзі кидають кубик і відповідають на одне із запитань із відповідним номером. Вправа сприяє також розвитку здатності логічно обґрунтовувати позицію, висловлювати власну думку, мислити системно. Її виконують на будь-якому етапі уроку, коли потрібно проаналізувати конкретний об'єкт чи явище. Для створення спінера, підкидання кубика доцільно скористатись такими онлайн-сервісами:
ресурс для створення ігор та вікторин wordwall.net. Обравши шаблон «Випадкове колесо», можна створити власний спінер на ресурсі, за потреби його модифікувати, додаючи зображення, текст, збільшуючи кількість секторів. Інший варіант такої вправи – «Відкрий коробку», коли учневі пропонується назвати номер коробки, яку потрібно відкрити, в кожній з яких міститься одне з запитань;
генератор випадкових чисел «Кинь кубик» та «Спінер» від Google https://www.google.com/search?q=dice+roller. За допомогою нього можна генерувати будь-які числа, обираючи варіанти багатогранників і їх кількість, а також завдяки тому, що за потреби є можливість встановлення додаткового числа, яке потрібно додати до загальної суми чисел, що випаде на гранях. Обравши на ресурсі вправу «Спінер», можна розбити встановити кількість секторів від 2 до 20;
для об’єднання учнів у групи, кидання віртуальних кубиків (від одного до трьох) та використання низки інших віджетів щодо організації роботи як у віртуальному класі, так і в аудиторії, корисним сервісом є онлайн-дошка classroomscreen.com.
«Діаграма Венна». Даний інструмент використовують на підсумковому уроці після вивчення певної теми (розділу) для порівняння понять або явищ, які вивчались. Вчитель створює два чи більше кола, які перетинаються, і пропонує учням визначити спільні ознаки поняття чи явища та відмінності. Для виконання такої вправи можна скористатись такими ресурсами:
онлайн-дошка для спільної роботи jamboard.google.com. Кола на такій дошці можна створити відповідним інструментом або завантажити фонове зображення. Працюючи з інструментом «Закріплені нотатки» або «Текст», учні можуть розміщувати спільні та відмінні риси. Для організації групової роботи доцільно створити копії фрейму. В умовах дистанційного навчання для учнівських груп є можливість створти окремі переговорні кімнати платформ для проведення онлайн-зустрічей. Якщо зустрічі організовуються засобами додатку Google Meet, переговорні кімнати створюються за допомогою розширення Breakout Rooms, яке встановлюється у браузері Google Chrome;
платформа ділових та юридичних шаблонів templatelab.com. Шаблони діаграми Венна доступні тут у форматах Microsoft Word, Foxit Reader PDF Document, Power Point.
«Fishbone» (риб’ячий скелет). Цей інструмент є стратегією розвитку критичного мислення, яку використовують під час аналізу причинно-наслідкових зв’язків певного явища чи проблеми. Найбільш ефективним інструмент є під час уроків узагальнення, але може бути використаний на будь-якому уроці. Риб’ячий скелет має чотири основні блоки у вигляді голови, кісток та хвоста риби: голова – проблема, яка буде аналізуватись; верхні кістки – основні поняття, причини проблеми чи явища; нижні кістки – факти, наслідки, до яких призвели проблеми; хвіст – висновки, узагальнення, які необхідно зробити для її вирішення. Вчитель пропонує проблему, а учні у малих групах (оптимально по 5 осіб) наповнюють всі інші блоки схеми, формулюють висновки. Онлайн-сервіси, якими можна скористатись для виконання даної вправи, можуть бути такі:
онлайн-дошка jamboard.google.com. Аналогічно до попередньої вправи вчитель може підготувати зображення скелета риби і розмістити його як фон на кількох фреймах. Учні, працюючи в групах на виділених для них фреймах, використовують для роботи інструменти «Закріплені нотатки», «Текст» чи пишуть інструментом «Маркер»;
сервіс дизайнів canva.com. За пошуком «fishbone diagram» вчитель шукає шаблон, на уроці змінює його разом з учнями. Також можна роздрукувати паперові варіанти шаблону для групової роботи в аудиторії, завантаживши шаблон як зображення, або використавши шаблоном-презентацією під час пояснення матеріалу;
Для використання паперових варіантів схеми можна скористатись шаблонами у форматі текстового документа Word на ресурсі templatelab.com.
«Тестування», «Сигнали», «Шкала Лайкерта», «Доповни думку». Ці інструменти призначені для отримання миттєвого зворотного зв’язку від здобувачів освіти. Тестування може організувати як опитування з можливістю вибору однієї чи кількох правильних відповідей, вікторину, гру «правда – неправда» за допомогою сервісів mentimeter.com, nearpod.com, plickers.com, kahoot.com, quizalize.com, classtime.com та ін. Перевага їх у тому, що вони дозволяють демонструвати аудиторії в режимі реального часу інфографіку результатів тестування. Вправа «Доповни думку» виконується засобами даних сервісів із використанням запитань з відкритою відповіддю. Для вправи «Шкала Лайкерта» вчитель озвучує учням твердження, яке не є однозначно істинним або хибним та потребує подальшого обговорення. На онлайн-ресурсах за допомогою тестування вчитель пропонує визначитись зі своєю позицією і обрати одну з відповідей («абсолютно погоджуюсь», «погоджуюсь», «не погоджуюсь», «абсолютно не погоджуюсь»). Вправа «Сигнали» засобами онлайн-сервісів є аналогією до вправи в умовах роботи в аудиторії, коли вчитель пропонує жестами рук, підняттям кольорових предметів (дисків, кубиків, квадратів) чи іншими умовними сигналами, про які він домовляється з учнями, визначити свій настрій, рівень розуміння вивченого матеріалу («Розумію і можу пояснити», «Ще не зовсім розумію», «Не впевнений, що вірно розумію») тощо [10]. Використовуючи сучасні ресурси, вчитель створює тестування з використанням зображень (смайликів, жестів рук, кольорів світлофору).
«Газетний заголовок», «Хрестики-нулики», «Найзаплутаніший (або найясніший) момент», «3-2-1», «Дерево очікування», «Наш врожай». «Газетний заголовок» - це інструмент формувального оцінювання, коли учням пропонується придумати заголовок до теми, яка вивчається, яка б передала її основну ідею. Така вправа сприяє розвитку наскрізних умінь (логічно обґрунтовувати позицію, творчості, ініціативності, уміння висловлювати власну думку усно й письмово). Її використовують на будь-якому етапі уроку. Один із шляхів реалізації – у формі мозкового штурму, наприклад, засобами jamboard.google.com. Учні пропонують варіанти заголовків за допомогою інструменту «Закріплені нотатки» чи «Текст». Вчитель аналізує заголовки та пропонує учням обґрунтувати свою позицію.
«Найзаплутаніший (або найясніший) момент» - вправа для здійснення рефлексії як механізму організації самоаналізу навчальної діяльності здобувачів освіти. Під час однохвилинної вправи вчитель запитує учнів, який був найбільш заплутаний або найбільш зрозумілий момент заняття. Як альтернатива усним відповідям, використовується інструмент «Закріплені нотатки» онлайн-дошки jamboard.google.com або організовується тестування за допомогою запитань із відкритою відповіддю за допомогою онлайн-сервісів для здійснення миттєвого оцінювання, описаних вище.
Вправа «3-2-1» - це також інструмент для здійснення рефлексії, коли учням пропонується визначити три речі, які вони дізналися, два цікаві факти з уроку та одне питання чи річ, яка викликає труднощі та над якою потрібно ще попрацювати. На фреймі онлайн-дошки jamboard.google.com як фон вчитель готує зображення, яке відповідає запропонованій вправі.
На початку року або вивчення нової теми варто провести вправу «Дерево очікування», встановивши зображення дерева на фреймі онлайн-дошки jamboard.google.com та запропонувавши учням засобами інструменту «закріплені нотатки» розмістити свої очікування від курсу. Наприкінці курсу для рефлексії буде корисною вправа «Наш врожай», під час якої можна проаналізувати, чи виправдались сподівання учнів.
Для використання інструменту для рефлексії «Хрестики-нулики» вчитель готує зображення таблиці 3х3, схоже на дошку для гри, у клітинки якої записує певне запитання чи твердження і просить учнів закреслити якомога більше рядків (по горизонталі, вертикалі чи діагоналі), якщо учні знають відповіді на запитання у клітинках або погоджуються з даним твердженням. Для виконання такої вправи на дошці jamboard.google.com фон фрейму можна створити в програмі Power Point як таблицю з запитань та зберігши файл у форматі зображення.
«Сортування». Під час виконання вправи учням пропонується набір термінів, які потрібно розподілити за певними категоріями. Таке завдання можна створити низкою сервісів, виділимо кілька з них:
сервіс для створення інтерактивних модулів learningapps.org, зокрема вправи «Класифікація». На ресурсі доступні також інші вправи, які можна використати для формувального оцінювання, – «Вікторина», «Знайти пару», «Вільна текстова відповідь», «Заповни пропуски», «Числова пряма», «Таблиця відповідностей»;
онлайн-дошка jamboard.google.com. Створивши набір термінів за допомогою інструменту «Закріплені нотатки» та фон фрейму у вигляді таблиці з назвами категорій в її шапці (можна підготувати у програмі PowerPint та зберегти у форматі зображення), вчитель об’єднує учнів у групи та стежить за їх роботою на окремих фреймах.
«Концептуальна карта», «З-Х-В». Інструмент «Концептуальна карта» є формою схематичної наочності, яка допомагає учням побачити зв'язки між поняттями за допомогою побудованих схем, сприяє розвитку критичного та системного мислення. Вона використовується як під час пояснення нового матеріалу, так і після вивчення певної теми для систематизації вивченого. Coggle.it – один із онлайн-сервісів для створення концептуальних карт, за допомогою якого можна додавати до схем ключові слова, розміщувати зображення, покликання на інтернет-ресурси, вбудовувати відеоматеріали з каналу YouTube, відкривати концептуальну карту під час уроку в режимі демонстрації, генерувати покликання на неї для перегляду, запрошувати користувачів до співпраці над її створенням.
Використання онлайн-сервісу coggle.it для створення концептуальних карт доцільне також під час виконання вправи «З-Х-В», коли учні мають відповісти на запитання «Що ми вже знаємо?» (З), «Що ми хочемо дізнатися?» (Х) на початку уроку та «Що вже вивчили за темою?» в кінці уроку. Під час відповідей на перше запитання на початку вивчення нової теми чи уроку вчитель з учнями може створювати асоціативний кущ на сервісі coggle.it, записуючи фрази та ключові слова, пов’язані з темою, які спадають учням на думку, та встановлюючи зв’язки між ними.
«Аналіз портфоліо». Портфоліо – це підібрані учнями кращі роботи, за допомогою яких вони розповідають історію своїх досягнень, навчального поступу. Його розглядають як форму рефлексії, яка сприяє вияву індивідуальності учня, його самоствердження й самореалізації. Аналізуючи портфоліо, вчитель вивчає процес мислення учня, допомагає будувати індивідуальну освітню траєкторію, визначаючи подальші навчальні цілі.
Структуру портфоліо вчитель може розробляти разом зі здобувачами освіти. Якщо у початковій школі учні готували з учителем паперовий варіант портфоліо, то у базовій школі вони можуть його створити засобами таких онлайн-сервісів:
Microsoft Power Point. Даний ресурс відповідно до нового державного стандарту базової середньої освіти й, відповідно, модельних навчальних програм з інформатики, вивчається у 5 класі;
Google презентації. Якщо учні на момент переходу до 5 класу вже знайомі з попереднім сервісом завдяки тому, що створювали та презентували групові чи власні проєкти, можна запропонувати їм опанувати презентації засобами хмарних сервісів;
genial.ly – ресурс для створення інтерактивного контенту. Завдяки ньому портфоліо учня може бути насиченим різноманітними інтерактивними елементами (текстом, відео, покликаннями на інші джерела тощо);
сервіс дизайнів canva.com, який розглядався вище, тощо.
Узагальнивши методику використання інструментів формувального оцінювання засобами онлайн-сервісів, нами розроблено комплекс навчальних відеоматеріалів, які розміщені на авторському каналі YouTube у списку відтворення «Цифрові ресурси: НУШ, 5 клас» [8].
Дане дослідження не вичерпує всієї повноти проблеми. Ми охарактеризували лише інструменти формувального оцінювання у першому (адаптивному) циклі базової школи, тому робота у цьому напрямі триватиме надалі. Звертаємо увагу й на те, що використання формувального оцінювання не обмежується набором окремих методик – перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у підготовці педагогічних працівників до втілення ідей такого оцінювання, осмислення його місця у моделі їхньої професійної діяльності, сприянні побудови ними цілісної системи оцінювання, метою якої є покращення освітнього процесу та об’єктивне оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.
Список використаних джерел та літератури
Black, P. Formative assessment – an optimistic but incomplete vision. Assessment in Education: Principles, Policy & Practice, 22:1, 161-177, DOI: 10.1080/0969594X.2014.999643.
McMillan, James H. Understanding Secondary Teachers’ Formative Assessment Practices and Their Relationship to Student Motivation. Virginia Commonwealth University. 2010.
Panadero, E., Broadbent, J., Boud, D., & Lodge, J. M. Using formative assessment to influence self- and co-regulated learning: The role of evaluative judgement. European Journal of Psychology of Education. 2018. № 34 (3), р. 535–557.
Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа: лист МОН України №4.5/2303-21 від 06.07.2021. URL: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2021/08/Metodychni-rekomendatsiyi-pilotnym-shkolam.pdf.
Морзе Н. В., Барна О. В., Вембер В. П. Формувальне оцінювання: від теорії до практики. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2013. № 6. 45–57 с.
Оцінювання без знецінювання. Онлайн-курс про сучасні практики оцінювання / EdEra. 2021. URL: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/410.
Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти: Постанова КМУ від 30.09.2020 р. № 898. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898).
Сологуб О. С. Цифрові ресурси: НУШ, 5 клас. Список відтворення. Режим доступу: https://www.youtube.com/playlist?list=PL02UGFwBYgxKFy_HngAFJQ3OlRe_h2RJ2.
Сологуб О. С. Формувальне оцінювання та інтерактивна взаємодія учасників освітнього процесу засобами онлайн-ресурсів. Оцінювання досягнень здобувачів загальної середньої освіти: сучасні виклики та перспективи. / За ред І. Б. Вашеняк. Хмельницький: ХОІППО. 2020 р. с. 248-254.
Формувальне оцінювання: означення, техніки і інструменти. Режим доступу: https://formativeasua.blogspot.com/.
Немає коментарів:
Дописати коментар